Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
 Сторінки установ і організацій 
 Сторінка депутатів 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

Вершиново-Муравійська сільська рада
Голова сільської ради
Історія і сьогодення
Видатні земляки

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / Районна влада / Сільради / ВЕРШИНОВО-МУРАВІЙСЬКА сільська рада

Історія і сьогодення

Версія для друку Версія для друку

Історія і сьогодення

ВЕРШИНОВА МУРАВІЙКА

Довідка

Село Вершинова Муравійка розташоване в 12 кілометрах від районного центру. Поруч - станція Муравійка, відстань - трохи більше кілометра від центру села.

Станом на 1 січня 2008 року на території сільської ради налічувалося 238 житлових будинків: 215 - у В.Муравійці і 23 - у Кошарищі. Дач - 115, у В.Муравійці - 89 і 26 - у Кошарищі. Кількість наявного населення - 525 осіб, серед них - 226 пенсіонерів, 27 дітей шкільного віку, 13 - дошкільнят, решта - особи працездатного віку.

Територія сільської ради становить 3369 гектарів, земель державної власності - 1072 га, земель комунальної власності - 7, земель приватної власності - 2290 гектарів.

У своїх господарствах жителі В.Муравійки тримають 175 голів ВРХ, у т.ч. - 145 корів, 100 свиней, 26 коней, голів птиці - 2459, 84 бджолосім`ї.

Сільський голова - Ревко Людмила Андріївна.

З історiї села

У верхів`ях ріки Лебідь у Х столітті заснувалося невелике поселення - Вершинова Муравійка. Воно знаходилося в районі Селецького кругу, а в тому місці, де нині розкинулось село, були непрохідні ліси. У період монголо-татарської навали, рятуючись від завойовників, жителі села розійшлися по нетрях велетенського лісу, а найбільш сміливі і сильні, взявши в руки зброю, чинили опір ворогу.

Перша писемна згадка про село відноситься до 1608 року. У цьому році В.Муравійці виповнюється 400 років.

До революції населення села було неоднорідним - жили козаки, біднота. Були й поміщики: Шуба, Юрченко, Тищенко та інші. Вони мали в своєму розпорядженні 1130 десятин найкращої землі. Більше 400 десятин належало заможним селянам, і тільки 360 - бідним. Та й яка то була земля - болота та мурашині купи.

У 1881 році поруч з селом було прокладено вузькоколійку до Чернігова, а в 1894 році її перевели на широку дорогу. Першим начальником залізничної станції був Пальчиковський.

У 1918 році, коли щорсівські полки взяли Чернігів, над селом замайорів червоний прапор. Офіційно радянську владу у В.Муравійці встановлено у березні 1919 року. Першим головою сільської ради був А.П.Борисенко. Одразу ж розпочався переділ поміщицької та куркульської земель. У 1929 році селяни почали колективний обробіток землі, а в 1930-му було створено перший колгосп. Колективізацію було завершено у 1931 році. Сільськогосподарське виробництво було дуже відсталим: тільки у 1930 році жителі села побачили перший трактор. Урожаї дуже низькі - середня врожайність зернових не перевищувала 8-10 центнерів з гектара, картоплі - 60-80 центнерів. Та поступово сталися зміни: у селі було ліквідовано неписьменність, збудовано клуб, лазню, почала працювати семирічна школа, зазвучало радіо. У 1935 році в колгоспі з`явилася автомашина. Окремі рільничі ланки виростили по 200-250 центнерів картоплі з гектара, близько 35 центнерів на круг вродив ячмінь. Кращих результатів у праці доб

ивались трудівники Євдокія Гацько, Наталія Симон та інші. Життя поліпшувалось, та почалася Велика Вітчизняна війна.

Село було окуповане у вересні 1941 року. Фашисти розстріляли активістів Єгора Даденка, Семена Будька, Михайла Гаруса. Ворогами було зруйновано залізничне полотно, спалено сінопункт. Десятки вершиновомуравійців відправлено у фашистське рабство.

Та час розплати настав. 16 вересня 1943 року село було звільнено від фашистської навали. Почалася відбудова зруйнованого ворогом господарства. Це були дуже важкі роки, коли орали коровами жінки (чоловіки були на фронті), не вистачало посівного матеріалу, інвентаря. На фронтах Великої Вітчизняної билося 340 вершиновомуравійців, 173 з них нагороджені орденами і медалями, 137 віддали своє життя, аби над нами було мирне небо.

До складу В.-Муравійської сільради входить і невелике село Кошарище, воно було засноване у 1925 році, в часи НЕПу. Частина виблівських селян переселилась на кращі землі, де були колись панські кошари, звідти пішла назва цього населеного пункту. До 1952 у Кошарищі був свій колгосп, який у цьому році об`єднався з в.-муравійським в артіль «Перше травня». Це було міцне господарство. Після війни були збудовані всі тваринницькі приміщення, проведено водопровід, зростав добробут трудівників. За вирощування високих урожаїв О.А.Власенко та В.І.Ревко нагороджено орденами Трудового Червоного прапора, 11 осіб відзначено медалями «За трудову доблесть».

У 1950 році в с.В.Муравійка побудовано медпункт та пологовий будинок. У 1980 році збудовано нове адміністративне приміщення, де розмістилася контора сільгосптовариства та сільська рада. Газифікація села почалася у 1999 році. Для її здійснення було створено 9 кооперативів. Голубий вогник прийшов у більшість осель вершиновомуравійців.

Сільське господарство

У 2000 році ксп «1 Травня» реорганізувалося в СТОВ «Лан», який проіснував недовго і був ліквідований у 2006.

Нині колективного сільгосптовариства у В.Муравійці не існує.

92 земельні паї у вершино-вомуравійців орендує СТОВ «Світанок», 41 - ВАТ «Куликівський льонозавод».

З історії школи

Перша земська школа була заснована в 1897 році. Діяла вона тоді при Петропавлівській церкві. У 1912 році було побудоване нове приміщення школи. У роки Великої Вітчизняної війни тут діяв військовий госпіталь.

З 1 вересня 1965 року школа перейшла у нове двоповерхове приміщення. На той час у школі навчалося 52 учні, працювало 10 вчителів. Приділялася велика увага естетичному вихованню, працювали драматичний, хореографічний, вокальний гуртки.

У 2007 році в школі був останній випуск, у зв`язку з реорганізацією в галузі освіти, В.Муравійську ЗОШ було реорганізовано. Рік в приміщенні школи знаходилися ФАП і відділення Ощадбанку, поки вона опалювалась. Як повідомили в сільській раді, надходять пропозиції відкрити той чи інший заклад від бізнесменів з Чернігова. Поки що вони є тільки пропозиціями, а добротне приміщення простоює і навряд чи хто буде його опалювати в цьому році.

З турботою про здоров`я

і одиноку старість

В.Муравійський фельдшерський пункт очолює медсестра Олена Онопрійко, яка працює тут з 2004 року. Окрім неї, є ще молодша медсестра Тетяна Литвиненко. Оскільки переважна більшість населення пенсіонери, доводиться обслуговувати багато викликів на дому. Сільська рада у цьому році придбала велосипед для ФАПу.

Три соціальних працівники у Вершиновій Муравійці надають допомогу одиноким престарілим. Вони обслуговують 36 осіб.

Сільське відділення поштового зв`язку ліквідували. Листоноші І.В.Лапа та З.В.Пикуль розносять періодику, пенсії, і в разі потреби надають поштові послуги на дому.

У селі є відділення Ощадбанку, де чемно обслуговує клієнтів Наталія Ковальчук.

Стараються задовольнити потреби покупців

У В. Муравійці два магазини приватного підприємця К.І.Мірошник. Однією з перших в районі вона одержала торговий патент і успішно займається підприємницькою діяльністю. Односельці вдячні їй за асортимент товарів і обслуговування.

Другий рік працює в селі магазин ВАТ «Куликівський льонозавод».

Осередки культури

Сільським будинком культури віднедавна завідує В.О.Кулініч. По вихідних тут проводяться дискотеки для молоді, до свят - концерти учасників художньої самодіяльності, щорічно - свята села. Добре відомі в районі фольклорний ансамбль, танцювальний колектив В.-Муравійського РБК.

А.Л.Безік понад 20 років завідує сільською бібліотекою. Книжковий фонд її налічує 10300 примірників, яким користуються 375 відвідувачів.





       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014