Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
 Сторінки установ і організацій 
 Сторінка депутатів 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

ВИБЛІВСЬКА сільська рада
Голова сільської ради
Символіка с.Виблі
Історична довідка
Рішення

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / Районна влада / Сільради / ВИБЛІВСЬКА сільська рада

Коротка історична довідка про село Виблі Куликівського району Чернігівської області

Версія для друку Версія для друку

Село Виблі знаходиться на відстані 30 км від обласного центру , м. Чернігова , за 16 км від районного центру , смт Куликівка та за 7.5 км від залізничної станції В. Муравійка. Село має досить цікаву , давню історію , стосовно його назви існує щонайменше п’ять версій-гіпотез: 
          1. Найбільш загальноприйнята , лінгвістична версія трактує походження назви села від слів „Вабити”, „Приваблювати”, тобто „Вабля” , або змінене „Виблі” - місце , що приваблює , приманює , запрошує красивою природою , околицями , ландшафтом . 
          2. Історична версія пояснює назву села від слова „Вабля” ( зі східно мовного - кладовище , поховання , захоронення ) . За легендою тут колись , можливо в 10-13 століттях , відбулась битва , ніби то чернігівського князя та війська кочівників ( вважається , що монголо-татар , а можливо печенігів та половців). На місці битви , начебто , кочівники поховали своїх воїнів і слов’яни , котрі тут жили чи оселились у цій місцевості , називали її „Вабля” ( кладовище) , згодом , Виблі . 
          3. Це припущення схоже з попереднім і пояснює походження назви села від дієслова „Вибили” ворогів. 
          4.Етнографічна гіпотеза : термін ”віблі” існував в давньослов”янському ремеслі деревообробки і означав „круг” в дерев’яній кварті чи діжці , а слово „вобло” , віблі” , „воблі” означало - в кругу , навкруги . Може назва села пояснювала традиційні заняття жителів чи заняття населення .
          5. Гідрологічна версія : словом „Віблі” в сусідній державі Білорусі названі декілька річок . Можливо , така річка , колись існувала в селі , можливо , так колись називалась і давня річка , навколо якої і знаходилось давнє поселення : нині тут протікає невеличка річечка Угор – ліва притока Десни .
На території села Виблі і його околицях , виявлено декілька давніх поселень різних періодів : найдавніше з них , що знаходилося на лівому березі річки Угор , відноситься до У-ІІ тисячоліття до н.е. ( період нового кам”яного віку або неоліту ). Знахідки тих часів , зокрема кам”яні сокири , зараз містяться в місцевому історичному музеї .
Досить цікаве явище , з точки зору археології , так звані „ Пісківські терраси”- ступінчасті підвищення між селами Виблі та Піски Чернігівського району . На цих підвищеннях , на думку чернігівських археологів , містилося поселення ранніх слов”ян або антів , чи навіть сарматів або роксолан ( кочових племен , що перебували на території України ) , датоване ІІІ-У століттям н.е.
Ще одне давнє поселення середньослов”янського періоду , що відноситься до періоду ІУ-УІ століття н.е. з культурним господарським шаром 30-50 см , виявлено біля озера ( урочища) Гараженне. Населення , що жило там , знало вже залізні знаряддя праці , вміло виготовляти лощений глиняний посуд , прикрашаючи його геометричним орнаментом , займалися іншими промислами , сповідували язичницькі культи .
Про наше село в часи польсько-литовської доби , відомо небагато. Перша писемна згадка про село Виблі датується 1635 роком , хоча описи про цю місцевість згадуються і в 1625році. На цей час Виблі було маєтком , помістям Чернігівського дворянина Івана Абрамова ( Абрамовича) – сина Вибельського священника . Цей Іван Абрамов в 1654 -1657 роках був , навіть, чернігівським полковником .
До визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького , Виблі були дворовим селом , що входило до входу Чернігівського воєводства .
З 1654 по 1782 р.р. наше село було центром Вибельської сотні Чернігівського полку - військовим та адміністративним центром до якого входило 12 навколишніх сіл . В ті часи Виблі мали статус сотенного містечка . Назва села Виблі є на одній з найдавніших карт України , вміщеній в „описі” України , складеному в 30 роках 17 століття французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом . Найвідомішими вибельськими сотниками були Степан Шуба – один з сучасників і соратників Богдана Хмельницького , та козацька династія сотників Миколи , Андрія ,Олександра та Петра Тризн , які керували сотнею з 1725 по 1782 рік. Знаменитим козацьким сотником був і Єфрем Лобко , під чиїм проводом вибельські козаки брали участь , в складі Чернігівського полку , який відзначився в знаменитих Азовських походах російського царя Петра І. Найіменитішим вибельським сотником ( 1668- 1672 р.р.) був Василь Дунін-Борковський , котрий в 1672 році був Чернігівським полковником , згодом - Генеральним Обозним Війська Запорізького. В 1-й половині 17 ст. Виблі належали нащадкам Чернігівського полковника, згодом гетьмана – П.Полуботка.
Село Виблі має давні релігійні традиції .Ще з першої половини 17 століття тут існувала Миколаївська церква . В 1661 році у Виблях була відкрита нова Троїцька церква та перша парафіяльна ( церковно-приходська школа ) . Нині у селі збереглась новіший Свято-Троїцький храм , відкритий 2 червня 1891 року .
В часи існування Вибельської сотні , тут існував сотенний герб , який став , згодом , історичною основою для створення сучасної символіки села - герба і прапора Виблів .
Село Виблі також має й давні освітні традиції . Здавна тут існувала парафіяльна школа , а в 1845 році у Виблях було відкрите перше в окрузі сільське однокласне народне училище . В 1872 році було вже відкрите двокласне народне училище , а в 1894 році – Виблівська земське чотирикласне народне училище . Нині у селі діє Виблівський навчально-виховний комплекс, який міститься в новому типовому приміщенні збудованому в 1977 році .
В селі Виблі також і давні медичні традиції . Ще в часи існування Вибельської сотні в селі , поряд з будинком священника , існував „лекарський осередок” , де медичну допомогу населенню надавав дячок „подлекар”. Згодом , в 1895 році була відкрита Виблівська земська лікарня . Нині в селі діє типове приміщення дільничної лікарні відкрите в 1996 році В 1802 році село Виблі , після скасування козацького полкового устрою в Україні , входить до складу Горбівської волості Чернігівського повіту Чернігівської губернії .А з 1923 року село ввійшло до складу Куликівського району .
В ХІХ на поч. ХХ століття в селі існувала декілька селянських общин , найбільші поміщицькі землеволодіння мали родини панів Шуб ,Молявків ,Харченків , Іваніних, Дубрових , Василенків та інших .
Після жовтневого перевороту 1917 року , в листопаді 1919 року , в селі була встановлена радянська влада . В часи колективізації , в 1929-1930 роках , були організовані дві артілі ( товариства по обробітку землі ) : „Новий мір” та „Ім. Шевченка”. В 1937 році був організований колгосп „20-річчя Жовтня” - господарство , яке в 60-80 роках було найпередовішим господарством району .
В роки Великої Вітчизняної війни 512 односельчан воювали на фронтах , 311 з них – загинули . 18 вересня 1943 року село було звільнено від нацистських загарбників . В 1968 році в селі був споруджений Обеліск Слави та Братська могила на честь воїнів визволителів , що загинули в роки війни .
В 1963 році в селі було відкрито новий будинок культури .
В 1957році в селі було споруджено нове приміщення сільської ради , де місцеве самоврядування знаходиться і нині .
В даний час на території сільської ради діють господарські об”єкти : СТОВ”Світанок” ,ПП”Вимал-Агро” , фермерське господарство В. Попруги , два магазини , відділення зв”язку , аптека , ощадкаса, ветдільниця .
Видатними уродженцями села є: Микола Юхимович Муцький , кавалер трьох орденів Слави- І,ІІ і ІІІ ступенів ;Микола Іванович Попруга , заслужений артист УРСР , актор Вінницького державного українського музично-драматичного театру ім.. М.К. Садовського ; Анатолій Пилипович Лазар , доктор медичних наук , професор , завідуючий кафедрою рентгенології Київського медичного університету . Гордістю колгоспу „20-річчя Жовтня” є також кавалери ордену Леніна і Жовтневої революції , колишній голова колгоспу Петро Іванович Ревко та механізатори , кавалери орденів Леніна та Трудового Червоного Прапора- Іван Федорович Цілуйко та Микола Андрійович Шульга .
В 747 році під час поїздки по Малоросії через село проїзджала Російська імператриця Єлизавета 1, яку зустрічали вибельські козаки і сотник Микола Тризна.
В 1786 році через село проїзджала і зупинялася біля Троїцької церкви Російська цариця Катерина 11. Ще раніше, в 1781 році, на честь її приїзду в селі був збудований „Путєйний дворец о 2-х жильцях”.





       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014