Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
 Сторінки установ і організацій 
 Сторінка депутатів 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

ЖУКІВСЬКА сільська рада
Голова сільської ради
Рішення
Історична довідка
Видатні земляки

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / Районна влада / Сільради / ЖУКІВСЬКА сільська рада

Історична довідка

Версія для друку Версія для друку

З історiї села

Першу документальну згадку про село Жукiвку та його жителiв можна знайти у «Переписнiй книзi» 1666 року. А назву його ведуть вiд козака Жука, який поселився серед лiсу з родиною. Потiм приходили i поселялися iншi козаки, якi звiльняли землю вiд лiсiв i займалися землеробством. Але архiвнi розвiдки в урочищах Iллющина, Пiнчуковi Рови, Сухеньке, Шкарупине свiдчать, що люди тут жили в епоху неолiту, у ранньослов’янськi i давньоруськi часи.
У рiзнi часи, але до 1900 року, в селi жили помiщики: Полюницький, Ковбаса, Ганжа, Теремець. Потiм вони продали землi i виїхали. Помiщик Полюницький мав у Жукiвцi економiю i триста десятин землi. На вiдстанi чотири кiлометри вiд села знаходилася економiя помiщика Селецького, який володiв 1500 га землi. Частина цих земель пiсля 1917 року вiдiйшла селу Жукiвка. Селецький мав спиртовий i цегельний заводи. У нього працювала сезонно частина жукiвцiв (вiд Покрови до Миколи), отримуючи за цей перiод 35 карбованцiв. Селяни також їхали на заробiтки до Таврiї, працювали на прокладанні залiзницi.
З 1895 по 1900 рiк в селi працював цегельний завод, який вiдкрили спецiально для побудови церкви. Iз 4500 десятин помiщики мали у володiннi 2500, багатi селяни - тисячу, середняки - 700, церква - 135 десятин i решту - бiдняки. Робiтники i наймити у помiщикiв за свiтловий день отримували 20-50 копiйок, на залiзницi - 12 карбованцiв на мiсяць (на такi грошi можна було купити корову).
Пiсля 1917 року землю подiлили вiдповiдно до кiлькостi членiв сiм’ї i з розрахунку 1-3 десятини на господарство термiном на 9 рокiв. Пiд час громадянської вiйни Жукiвка була мiсцем боїв з армiєю Денiкiна. Селом проходили вiйська Української Народної Республiки. Побувала i банда Марусi, яка по-звiрячому розправилася з працiвниками Нiжинської мiлiцiї П.М.Гущею та iн. А бiй червоних партизанiв з нiмцями пiд Жукiвкою описаний Олексiєм Толстим в романi «Ходiння по муках» (книга друга «Вiсiмнадцятий рiк»).
Перший колгосп «Хвиля революцiї» у Жукiвцi органiзували у 1930 роцi (голова К.А.Бровач). Пiсля ряду розукрупнень у 1958 роцi створився колгосп iм.Калiнiна.
Пiд час другої свiтової вiйни нiмецька окупацiя села тривала з 9 вересня 1941 по 18 вересня 1943 року. Варварським бомбардуванням зруйновано i спалено 150 дворiв, насильно вивезено в Нiмеччину 50 чоловiк, а всього за роки вiйни загинуло 322 чоловiки. У районi Жукiвки дiяв партизанський загiн, у складi якого були Я.Ф. Климок, К.Ю.Полiшко, К.А.Бровач, М.О.Семенюк, С.А.Бровач, Ф.О.Семенюк, М.О. Хоменко, I.Ю.Полiшко.
Потужний колгосп iм.Калiнiна, починаючи з 1991 року, пiсля кiлькох реформувань занепав економiчно, а його правонаступник СТОВ «Прометей-плюс» оголошено банкрутом у 2008 роцi.
485 земельних паїв або 1855,68 га на територiї Жукiвської сiльради орендує СФГ «Колос». Землi засiваються зерновими культурами: пшеницею, кукурудзою, вiвсом та iн. У користування фермерського господарства переданi також тваринницька ферма, дiльниця механiзацiї, пилорама, зерносклад, млин.
На територiї сiльради функцiонують школа, будинок культури, ФАП, чотири магазини ДП «Жукiвське» Куликiвського райст, вiддiлення зв’язку, пошта та АТС.
Кошти на медикаменти виділяє сільська рада

Працювати можна. Такої думки медпрацiвники Жукiвського ФАПу. Сiльська рада видiляє кошти на медикаменти, допомагає ремонтувати примiщення. За сприяння сільського голови молодий спеціаліст Н.В. Дурицька з родиною нещодавно отримали житло. Колектив очолює Валентина Максимiвна Бугай. З нею працюють молодий спецiалiст, акушерка Наталiя Василiвна Дурицька i молодша медсестра Галина Андрiївна Мороз.

Помiтнi успiхи у навчально-виховному процесi

У Жукiвськiй ЗОШ I-II ступенiв 78 учнiв навчає i виховує 14 педагогiв: директор Петро Iванович Ведмiдь. За фаховим складом: Ольга Степанiвна Мороз, вчитель-методист, класовод, Нiна Дмитрiвна Гавриленко, старший вчитель, викладає бiо-логiю i хiмiю. Вищу категорiю мають Л.М.Гуляй i Н.I.Козачок, I категорiю - 5 вчителiв, II - 4, спецiалiстiв - 2.
Школа працює над пiдвищенням якостi i результативностi навчально-виховного процесу через впровадження сучасних форм i методiв роботи, творчий розвиток вчителя i учня. Велика увага приділяється естетичному вихованню i вихованню нацiональної свiдомостi.
Є результати цiєї роботи, перспектива на майбутнє. На районних предметних олiмпiадах школа зайняла 19 призових мiсць. Це найкращий показник серед ЗОШ I-II ступенiв. Має свiй потенцiал виховна робота. На районному конкурсi «Веселкове мiсто цiкавих розваг» Жукiвка зайняла I мiсце серед усiх шкiл. По спортивних успiхах школа на II мiсцi серед неповних середнiх.
Придiляється увага обдарованим дiтям. Стипендiатами райдержадмiнiстрацiї є Тетяна Iваненко (9 клас), яка виборола III мiсце на обласнiй олiмпiадi з бiологiї (вчитель Н.Д. Гавриленко), Iгор Василенко (8 клас), призовi мiсця з декiлькох предметiв.

Із вогником

працюють на культурному фронтi директор будинку культури Станiслав Анатолiйович Гуща i аматори сцени. Жукiвцiв можна побачити не лише на своїй сценi, а й у сусiднiй Вересочi та iнших селах. Їм пiд силу «розворушити» будь-яку громаду, запалити веселою чи лiричною пiснею. А якщо до концерту долучається ще й школа, то виходить чудове дiйство.

Поштова станція діє з 1886 року

Поштова станція у Жуківці діє з 1866 року. Зараз відділення зв`язку очолює I.М.Пархомець. А у щоденну подорож iз важкими сумками йдуть листоношi. Багато рокiв сумлiнно працюють Н.К.Куляба i А.П.Митус. Вони активно пропагують «Поліську правду», і бачать її у багатьох жуківських оселях.

Найперше документальне підтвердження про село Жуківку та його жителів можна знайти в „ Переписній книзі „ 1666 року.
Територія , де розмістилось село Жуківка, в давнину була лісистою. Після розгрому Катериною ІІ Запоріжської Січі, козаки розбрелися по всій території України.
В наших лісах поселився козак Жук з родиною. Звідси і пішла назва нашого села – Жуківка.
Після козака Жука стали приходити і поселятися інші козаки, які звільняли землю від лісів і займалися землеробством. Так було засноване село.
Переміщення населеного пункту не відбулось. В період з 1922 по 1928 р. з села переселились кілька господарств за 5 км, під ліс, на північ від села, але в період колективізації вони повернулися в село.
В минулому жителі села займалися землеробством. Козаки володіли площею землі 1800 десятин. Крім козаків були кріпаки та казенні селяни./
В різні часи , але до 1900 року в селі жили поміщики: Полюницький, Ковбаса, Ганжа, Теремець, які продавши землі , виїхали. Поміщик Полюницький мав у Жуківці економію і триста десятин землі. На нього працювали кріпаки. На відстані чотири км від села розміщалася економія поміщика Селецького, який володів площею землі до 1500 га. Частина цих земель після 1917 року відійшла селу Жуківка.
Селецький мав спиртзавод і цегельний завод.
Промислових і торгових занять в минулому населення майже не вело. Бідняки і наймити працювали на сезонних роботах у поміщика Селецького / від Покрови до Миколи, одержували за весь період до 35 крб/, а частина / сто чол. / виїздила на заробітки в Таврію. Невелика частина працювала на прокладці залізниці, а останні тягли куркульську лямку.
В селі з 1895 року по 1900 рік працював цегляний завод, який створили для побудови церкви.
Торгівля велась приватними особами: Чутьман, Качанов, Каухмен і інші. Вони купували у населення сільгосппродукти, відправляли до міст, а завозили гас, роибу та інші товари, на чому одержували великі прибутки.
До Жовтневої революції насенлення села Жуківки користувалося близько 4500 десятин землі, з якої поміщики володіли 2500 десятин землі, куркулі ( а їх було 20 господарів) мали тисячу десятин( лише два брати Бичуки мали понад триста десятин), церква – 135 десятин, середняки обробляли 700 десятин, а решту землі обробляло бідне населення – селяни.
Про види повинностей та їх розмірах не встановлено, а відробіток куркулям за позички існували. Піп перед говінням зобов”язував населення відпрацьовувати в його господарстві кілька днів.
Робітники і наймити в поміщиків працювали ввесь світловий день на сезонних роботах за 20-50 коп. день. Робітник , який працював на залізниці, одержував 12 крб. на місяць. Якщо робітник захворів або скалічився під час роботи, йому нічого не платили.

В с.Жуківці повстань проти царизму і інших гнобителів не було.
Марксистських організацій не було. Страйкового руху не було. Під час проведення реформи 1861 року в революції 1905-1907 роках і наступні роки характерних фактів участі населення не виявлено.
До 1917 року в селі не було членів більшовицької партії. Після Жовтневої Соціалістичної революції в листопаді 1917 року в селі з бідніших людей була створена комісія по розподілу землі між населенням. Земля поміщиків і куркулів розподілялася між населенням відповідно до кількості членів сім”ї, на господарство 1-3 десятини терміном на 9 років.
Трудящі с.Жуківки брали активну участь у подіях Жовтневої революції та громадянської війни. Повенрнувшись в село, в 1917-1918 р.р. особливо проявили себе в боротьбі з контреволюцією і інтервентами Климок Я.Ф., Козачок С.Б.. Вони організували партизанський загін , яким командував Точоний Н.І., а після цей загін влився до загону Кропив”янського.
Село Жуківка було місцем боїв під час громадянської війни з армією Денікіна. Частини Таращанського полку завдали поразки групі денікінців, загнавши їх в болото „мерлі”. Селом проходили петлюрівці (гайдамаки). Банда Марусі по звірячому розправлялася з працівниками Ніжинської міліції Гущею П.М. та ін. та спалила документи сільської ради.
Під час Великої Вітчизняної війни був створений партизанський загін, в складі якого були: Климок Я.Ф., Полішко К.Ю., Бровач К.А., Семенюк М.О.,Бровач С.А., Семенюк Ф.О., Хоменко М.О., Полішко І.Ю.
Органи Радянської влади були створені в 1918 році. Ініціаторами перших органів влади були : Климок Я.Ф., Полішко К.Ю., Бровач К.А. Головою сільської ради в 1922 році був обраний Бровач К.А.

Партійна органіцзація виникла в 1924 році. Першими комуністами були: Климок Я.Ф. (член партії з 1918 року, помер в 1952 р ) , Полішко К.Ю., Семенюк М.О.
Комсомольська організація була створена в 1924 році.Першим секретарем комсомольської організації був Рудик О.Ю.
Масова колективізація індивідуальних господарств проходила в 1933-1934 р.р.
Перший колгосп мав назву „Хвиля революції”, організований в 1930 році. Головою його обраний Бровач К.А. А в 1931 році було організовано ще три колгоспи. В 1932 році всі чотири колгоспи об”єднали в один, головою його обрали Горовенка , в в 1935 році відбулося розкрупнення і утворено два колгоспи: „Шлях до комунізму” та імені Чкалова, які проіснували до 1958 року.В цьому ж році були об”єднані в колгосп імені Калініна. На час заснування колгоспу нараховувалось біля 280 чол.
До 1917 року в селі працювала школа, в якій щороку навчалось 40-50 чол. І одержували освіту за три класи.
В 1920 році в селі був літній театр і хороший співочий колектив, а в 1935 році із церкви переобладнаний клуб. В 1922 році відкрита бібліотека.

Село було окуповане німецькими загарбниками з 09 вересня 1941 року по 18 вересня 1943 року. В результаті бомбардування було зруйновано і спалено 150 дворів. Насильно вивезено в Німеччину 50 чоловік, всього загинуло жителів села в роки Великої Вітчизняної війни 322 чоловіки.. Серед воїнів Радянської Армії великі заслуги мав генерал Козачок С.Б. Після війни почалася відбудова і процвітання села Жуківки.

За даними перепису 1897 року в с.Жуківка проживало 2200 чоловік населення, в 2006 році проживає 1150 чоловік.





       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014