Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
 Сторінки установ і організацій 
 Сторінка депутатів 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

КЛАДЬКІВСЬКА сільська рада
Голова сільської ради
Історична довідка
Видатні земляки

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / Районна влада / Сільради / КЛАДЬКІВСЬКА сільська рада

Коротка історична довідка про село Кладьківка

Версія для друку Версія для друку

З історiї села


Село має дуже давню iсторiю. У 1147 роцi бiля Лисої гори вiдбулася битва мiж турками i вiйськами угорського короля Матяша ( на боцi київського князя Iзяслава). Саме тодi було засновано Кладькiвку. Спочатку вона називалася Складовка. Тут стояло київське вiйсько, були його вiйськовi склади. Пiсля бою пораненi лишилися на лiкування на мiсцi вiйськових складiв. Саме вони, одружившись на мiсцевих дiвчатах,заснували село. Досi зустрiчаються давнi прiзвища: Татарчуки, Дубелi, Неїжсали, Калiбаби, Халiмони, Матяхи та iншi, тобто властивi татарам, росiянам, угорцям, грекам, монголам.
До 1608 року належить перша лiтописна згадка про Кладькiвку. Це був Чернiгiвський повiт Великого Князiвства Литовського, i йшла вiйна з Московським царством. З 1618 до 1652 року територiя належала Речi Посполитi. У складнi часи нацiонально-визвольної боротьби у 1648-1649 роках тут стояв Борзенський полк Вiйська Запорiзького, пiзнiше - полкова сотня Нiжинського полку, яка протрималася до 1781 року. З 1652 року територiя пiдпорядковувалася Вiйську Запорiзькому, Московському Царству, Гетьманщинi, а з 1721 року - Росiйському царству, Росiйськiй iмперiї.
За унiверсалом 1668 року село Кладькiвка було подароване Вибельському сотнику Василю Кладьковському (Дунiну-Борковському). У кiнцi 18 столiття землi села подарованi графу Самойловичу, який переселив сюди крiпакiв iз Брянської губернiї iз села Домашлiн.
Деякий час Кладькiвка iменувалася Владикiвкою. Це позначено на картi Борзнянського повiту i спiвпадає з легендою про перебування тут деякий час монастиря в урочищi Лиса гора i проживання владики.
У кiнцi 19 столiття на Деснi багатий промисловець Мальцев побудував нову пристань. Це була значна iнженерна споруда. Сюди пiдходили пароплави, баржi i плоти з лiсом з брянських лiсiв. Поряд на початку 20 столiття побудовано два лiсопильнi заводи Митрофаном Батютою i багатим австрiйським євреєм Вольфiном.
У 1883 роцi у Кладькiвцi вiдкрили школу. Першим учителем був Заболотний. На початку 20 столiття вiдкрили двокласне мiнiстерське училище.
Пiсля 1917 року бiльшовики конфiскували i подiлили серед бiдноти землю заможних селян Митрофана, Фiларета та Радiона Батют, С.Бордоноса i помiщикiв Савицьких та Цигикало. З осенi 1918 до березня 1919 року у селi були денiкiнцi. Вони також грабували селян, забирали зерно, корiв, овець, коней. Катуванням i екзекуцiями денiкiнцi нагнали страху на людей, i вони тiкали на правий берег Десни, поповнюючи лави червоних.
Весною 1919 року до Кладькiвки вступив Таращанський полк. Лiсопильнi заводи були захопленi робiтниками i спаленi.
Першi товариства спiльного обробiтку землi у селi створили у 1926 роцi, а сiльгоспартiль «Вiльне життя» - у 1929 роцi, виникло кiлька невеликих колгоспiв. Завершено колективiзацiю було у 1932 році. Не оминуло Кладькiвку i лихо голодомору. Пiсля укрупнень у 1951 роцi органiзовано колгосп «Бiльшовик».
13 вересня 1941 року до села вступили нiмецькi фашисти. Вони зайняли примiщення школи, спалили усю наочнiсть, учнiвськi парти, пограбували i колгосп. За час окупацiї понад 200 молодих людей примусово вiдправили до Нiмеччини. Частинi вдалося втекти до партизанiв.
Пiсля визволення у 1943 роцi почалося вiдродження села. У 1957 роцi школа перейшла на однозмiнне навчання, побудовано нове її примiщення. У 1958 роцi село радiофiковано, збудовано колгоспну електростанцiю. У 1962 роцi лiкарня перейшла у нове примiщення на 25 лiжок. У 1969 роцi побудовано новий клуб i примiщення сiльради.
На сьогоднiшнiй день на територiї сiльської ради функцiонують:
- агрофiрма «Кладькiвка», яка займається вирощуванням с/г культур, директор Шрам В.Ф.
- загальноосвiтня школа, директор Решiтько I.П.;
- будинок культури, директор Бойко Г.В.;
- фельдшерський пункт, завiдуюча Наказна Т.Д.;
- вiддiлення зв’язку, начальник Саган А.П.;
— ветеринарна дiльниця, завiдуючий Чечня С.Ф.
Також дiють заклади торгiвлi, є транспортний зв’язок з обласним та районним центром, з мiстом Нiжин.

Герб і прапор Кладьківки


Герб за формою нагадує щит. Роздiлений горизонтальною лiнiєю на двi частини. Верхня частина малинового кольору, нижня - голубого.
Малиновий колiр символiзує iсторичнi зв’язки Кладькiв-ки зi славною козацькою iсторiєю. Саме козаки мали прапор малинового кольору. У 1648-1781 рр. село входило спочатку до першої Борзнянської сотнi, а згодом - до третьої Нiжинської сотнi Нiжинського полку. У 1669 роцi гетьман України Петро Дорошенко, а згодом Дем’ян Многогрiшний пожалували своїм унiверсалом Василю Борковському (Касперовичу), сотнику Вибельському, село Борковку i село Кладькiвку. Василь Дунiн-Борковський 1668-1672 рр. - Вибельський сотник та Чернiгiвський полковий сотник, 1686-1702 рр. - Генеральний обозний Вiйська Запорiзького, сподвижник гетьманiв I. Самойловича та I.Мазепи.
На родинному гербi Дунiних-Борковських був зображений бiлий лебiдь. Вiн є i на сучасному гербi, як символ зв’язку села з вiдомою iсторичною постаттю Дунiна-Борковського (Кладькiвського). Лебiдь, разом з тим, є символом краси, благородства, вiрностi. Вiн також вказує на розмаїття пташиного свiту мiсцевостi, єднiсть людини i природи.
Голубий колiр на гербi - це колiр чистого неба i водних просторiв (рiчки Десни i навколишнiх придеснянських озер). Саме цей колiр є одним iз домiнуючих у природi Кладькiвки.
На голубому фонi зображено три рибки золотого (жовтого) кольору. Риба - це символ того, що з давнiх-давен рибальство було завжди в Кладькiвцi в пошанi. Довгий час в селi працював рибколгосп. Риба була завжди одним iз джерел матерiального достатку селян. У найважчi часи голоду часто саме риба рятувала людей вiд смертi.

З любов’ю до рiдного краю


У Кладькiвськiй ЗОШ I-II ст. навчається 49 учнiв. Педколектив складається з 11 вчителiв. Директор школи - I.П.Решiтько.
У школi є комп’ютерний клас, працюють гуртки. Проблема, над якою цього року почала працювати школа, - родинно-краєзнавче виховання учнiв. Планується обладнання краєзнавчої кiмнати. Не перший рiк ведеться туристична i краєзнавча робота. За останнi 8 рокiв юнi туристи Кладькiвки подолали не одну сотню кiлометрiв на велосипедах дорогами рiдної Чернiгiвщини. Вiдвiдали багато вiдомих iсторичних мiсць. Керує цiєю роботою вчитель А.А.Чумаченко.

На землi господарює приватний
пiдприємець з Полтавської областi

Агрофiрму «Кладькiвка» зареєстровано у 2008 роцi, але приватний пiдприємець Вiктор Федорович Шрам працює на кладькiвських землях вже другий рiк. Люди довiрили йому бiльшiсть земельних i майнових паїв. У господарствi засiяно 800 гектарiв озимою пшеницею, тритiкале, житом, гречкою, просом, є 15 гектарiв картоплi. Новий господар надає жителям села допомогу в оранцi, культивацiї городiв, збираннi зернових. У вiдроджуваному господарствi вiдремонтовано покрiвлю майстернi на дiльницi механiзацiї, комору, iдеальний порядок у ангарi, де зберiгається технiка, причiпний iнвентар.

Бiля зачарованої Десни

Кладькiвка i її околицi - одне iз наймальовничiших мiсць нашого району i чудове мiсце вiдпочинку. Сюди приїздять чи не з усiх куточкiв областi та iнших мiсць України. Головна окраса - наша полiська красуня Десна i численнi озера iз романтичними назвами - Колодянка, Вiльжин, Рачище та iншi.Цей рай для рибалок, i недарма три рибини знайшли мiсце на гербi Кладькiвки. На березi Десни розмiстилися великi бази вiдпочинку заводу «Нiжинсiльмаш», Нiжинського механiчного заводу, геологорозвiдувальної експедицiї м.Нiжин, «Укрнафти».

Кладьківка – село Куликівського району Чернігівської області. Розташована на лівому березі річки Десна за 28 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Вересоч. На 1 січня 2006 року в селі проживали 701 житель, 349 жилих дворів.
Вперше Кладьківка згадується 1608 року. У ХУІІ столітті в селі було збудовано Миколаївську і Параскеви, 1897 р. – дерев’яну Преображенську церкви. В 1866 р. – 255 дворів, винокурний завод.
У 1957 році встановлено надгробок на братській могилі радянських воїнів, що полягли при визволенні села 1943 року від німецьких загарбників. У 1978 році встановлено обеліск Слави на честь воїнів-односельців, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни (304 чоловіки).
Серед ветеранів війни, нагороджених орденами, слід відмітити Станового М.Є., Саєнка Г.О. (повний кавалер орденів Слави), Бордоноса В.Ф., Саволія М.А.
Уродженцями села Кладьківка є : відомий поет Литвинець М.І.(народився в 1933р.), генерал – лейтенант військ зв’язку Хомченко Ю.Р. (народився в 1931р., зараз проживає в м. Москва), генерал – полковник прикордонних військ Росії Тимко О.І. (народився 1948р.). Хомченко Ю.Р. на протязі багатьох років збирає матеріали з історії села Кладьківка.
Землі села Кладьківка межують із заповідним урочищем Комареть Менського району. Відомі також природні урочища Лиса гора, Пристань, Гали, Де снище, озера Колодянка, Вільжин, Рачище.
Серед останніх досягнень – в 2003 році сільська футбольна команда стала чемпіоном Куликівського району з футболу (тренер – Чумаченко А.А., сільський голова – Бойко В.М.)

Де височіє небо над Десною,
500 років тому біля води
(як свідчать не архіви, а діди),
Осів козак над бистрою рікою.
Чи не того, що він кладки весною
Через рівці проклав туди й сюди,
Кладьком його прозвали в ті годи,
Кладьківкою – село, що над Десною.
( М. Литвинець)





       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014