Офіційний сайт Куликівського району Чернігівської області


Смолянка була заснована наприкінці ХУП століття .Хоч на місці села виявлено два поселення епохи бронзи , раннє слов'янське поселення УПІ-Х століття . Перші згадки про ці поселення відносяться до XIII століття .
А назва села пов'язана з тим , що на річці Смолянці у 1637 році була застава полку зі Смоленщини . З тих пір всіх , хто тут поселився , звали смолянами , а село назвали Смолянкою .
Річка Смолянка на ті часи була повноводною і судноплавною . У 1666 -1780 роках Смолянка входила до Олишівської сотні Ніжинського полку .У 1866 році у селі налічувалося 255 дворів , 1530 жителів , у 1897 році - 444 двори , 2686 жителів .
На сьогодні в селі налічується 534 дворів, проживає 1160 чоловік.
У 1666 -1780 роках Смолянка входила до Олишівської сотні Ніжинського полку . З
1782 по 1796 рік село Смолянка відносилося до Ніжинського повіту Чернігівського намісництва . З 1796 по 1802 рік Малоросійської , а з 1802 року Чернігівської губернії.
У 1902 році в селі побудовано Миколаївську церкву , трохи пізніше відкрито земську школу. Жителі села брали участь у першій світовій війні ( 1914 - 1918 рр.). Серед них - Духно М.П. - ( боєць Бо гунського полку ) , Овсійко П.Н., Стадник П.Г., Селюченко П.О , Павленко Н.Г, всього 41 чоловік ) .
Радянську владу в селі було встановлено у січні 1918 року . У 1925 році було створено Товариство спільного обробітку землі. У 1929 році - перший колгосп „ Більшовик" , який проіснував до 1934 року , коли в селі було створено три колгоспи - „ Бійці" , „ Більшовик" та імені Молотова .
У роки тимчасової гітлерівської окупації ( з 10 вересня 1941 року по 18 вересня 1943 року ) в селі діяло партійне та комсомольське підпілля .
Не померкне в пам'яті_подвиг воїнів , що мужньо стали в роки Великої Вітчизняної війни на захист Вітчизни від навали коричневох чуми .
702 жителі села були мобілізовані на фронт , 364 склали свої голови у бронзі за незалежність і свободу . Уродженцем села є Герой Радянського Союзу П.І.Гончар ( 1905 -1943 рр.) .
Пишаються жителі села і подвигом іншого свого односельчанина капітана Г.П.Вікторова . Він народився у 1913 році . Перед війною закінчив Качинську льотну школу і в 1939 році, як кращий льотчик , брав участь у подіях на Халкін - Голі . За успішні бойові вильоти був нагороджений орденом Бойового Червоного прапора.
Відзначився капітан Вікторов і у перші дні і місяці Великої Вітчизняної . На підступах до Москви він збив 8 ворожих літаків . Але йому не пощастило -виплигнув з парашутом із палаючого літака і потрапив у полон . Був на „ острові смерті" , але втік і потрапив у ряди „ маки" - французьких партизанів. За наказом генерала Де Голля мужній капітан був призначений командиром партизанського загону і безстрашно боровся з ворогом . Загинув у 1945 році.
На честь героїв Великої Вітчизняної, односельців - П.І. Гончара та Г.П.Вікторова названо дві центральні вулиці села .
У роки війни із села Смолянка фашисти примусово вивезли на каторжні роботи до Німеччини 85 жителів . Серед них були жінки , дівчата . Ці люди зазнали нелюдських поневірянь , жорстоких катувань .

Післявоєнні роки позначені напруженою працею по відбудові зруйнованого війною господарства . У 1951 році відбулося об'єднання трьох колгоспів у колгосп ім..Молотова , із 1957 року він став називатися колгоспом
„ 40 річчя Жовтня" . Першим керівником його став М.К.Остроух . На протязі наступних років правління колгоспу очолювали П.С.Ліщенко( 1956 -1959 рр.) , М.Г.Клименко ( 1959 -1962 рр.). У 1958 році колгосп став учасником Виставки Досягнень народного господарства .
З 1962 року і по 1989 рік головою правління колгоспу „ 40 річчя Жовтня" був А.Д.Лісовенко . За роки його керівництва колгосп „ 40 річчя Жовтня" став високорентабельним господарством , що спеціалізувався на вирощуванні зернових , картоплі, льону та виробництві м"ясо - молочної продукції .
У 1972 році йому було присвоєно звання „ Господарство високої культури землеробства" , а голову правління А.Д.Лісовенка нагороджено орденом Жовтневої революції .Колгосп багато будував .У ці роки з'явилася крита стоянка для техніки , прокладна мережа газопроводу , благоустроєно ферми , заасфальтовано більшість вулиць села та дорогу „ Смолянка-Олишівка".
В 1989 - 1996 рр. головою правління був В.М.Чуян . Правонаступником колгоспу „ 40 річчя Жовтня" в даний час є СТОВ „ Смолянка" , яке з лютого 1996 року очолює А.М.Тищенко .

Мале село Коростень знаходиться в трьох кілометрах від Смолянки і відноситься до Смолянської сільської ради . У роки війни за зв'язки з партизанами село було повністю спалене .
У*1989 році тут встановлено пам'ятну стелу , щоб увіковічнити пам'ять про цю трагедію .
Це маленьке селo зараз знаходиться на грані зникнення . У ньому проживає лише один чоловік .
Питання побутового та культурного розвитку села вирішувалися виконавчим комітетом сільської ради
Головами сільради були П.М.Парандич ( 1945-1951 рр.) , Р.М.Макаренко ( 1957-1962 рр.) , М.М.Дідовець ( 1962-1973 рр.) , В.Р.Павленко( 1973 - 1987 рр.). З 1987 року і по даний час виконком Смолянської сільської ради очолює М.М.Ткаченко .
Село Смолянка майже все газифіковане . Голубе паливо підведено до Смолянської ЗОШІ-ІП ступенів , ФАПУ , відделення зв'язку , магазинів.
На належному рівні в селі медичне обслуговування . Смолянський ФАП очолює Михаль Н.П. , депутат Куликівської районної ради . Смолянський фельдшерсько- акушерський пункт розмістився в старовинному будинку пана Погорільського .
До першого вересня 2006 року Смолянська ЗОШ І-ІП ступенів , де директором депутат районної ради Тищенко В.А. , розміщувалася в трьох приміщеннях . Одне з приміщень 1912 року , де була земська школа .

Першого вересня 2006 року для Смолянських школярів відкрила двері нова школа . Приміщення дитячого садка було реконструйовано і тепер там навчальний комплекс „ школа - сад " , де навчається 115 дітей .В школі працює 20 вчителів , є комп'ютерний клас . Учні мають змогу безкоштовно харчуватися завдяки турботі правління СТОВ „ Смолянка" .
В селі працює будинок культури ( директор М.М.Янушкевич) . Аматори сільського будинку культури займають призові місця на районних оглядах художньої самодіяльності . Працює сільська бібліотека . Величезний досвід роботи має завідуюча Ткаченко О.М. У бібліотеці багато цікавих виставок , багато уваги до історії України , держави , місцевих письменників і поетів .

Гордість села - футбольна команда „ Колос" , яка з успіхом виступає не тільки в Куликівському , а й у Чернігівському районі.
Найстарішими жителями села є : Парандич Марина Петрівна ,1912 р.н. , солдатська вдова Шапка Марина Михайлівна , 1912 р.н. , Левченко Євдокія Олексіївна ,1914 року народження , Белан Мотрона Андріївна , 1916 року народження , інвалід війни Петро Миронович Товстенко , 1918 року народження .
Знані люди села - В .М.Коцюба , який працював головним агрономом СТОВ „ Смолянка" . Його портрет занесено до Золотої книги України . У Смолянці проживає Заслужена вчителька Української РСР Г.М.Смаль . Механізатора А.М.Смаля нагороджено орденом „ За заслуги" III ступеня .

© «Мережа АйТі-Консалтинг », 2006