Шабля Богдана Хмельницького: історія та атрибуція

Шабля Богдана Хмельницького — назва, яку пов’язують із предметом у Фундації князів Чарторийських при Національному музеї у Кракові та експонатом історичного музею Переяслава-Хмельницького. Краківський предмет згадано в каталозі 1877 року, але серед фахівців немає одностайного погляду на його належність гетьманові.

Яку зброю називають шаблею Богдана Хмельницького

За однаковою назвою стоять різні музейні предмети. Краківський палаш пов’язують із Польщею та Україною, тоді як переяславський експонат має власну історію атрибуції.

Місце зберігання допомагає визначити, про який саме предмет ідеться:

«У каталозі зібрання В. Тарновського один зі зразків уперше названо «шаблею Хмельницького» в 1898 році.»

— Уляна Журавель, редакторка, пише про краєзнавство

Як шабля могла потрапити до гетьмана

Однозначного пояснення появи переяславської шаблі в гетьмана немає. Версію про її дарування слід розглядати разом із питанням, чи належала ця зброя саме йому.

У матеріалах про історичних постатей України ім’я людини часто стає частиною назви речі. Для шаблі така назва фіксує традицію атрибуції, а походження предмета потребує окремого пояснення.

Версія про подарунок Яна ІІ Казимира

За версією Михайла Івановича Сікорського, Богдан Хмельницький отримав шаблю в подарунок від польського короля Яна ІІ Казимира. Припущений час дарування — переддень Переяславської угоди, кінець 1653 року.

На шаблі немає дати виготовлення, а час її вручення гетьманові невідомий. Тому запропонована дата стосується версії про подарунок: сама зброя не дає змоги встановити момент передачі.

Що відомо про можливих власників

Краківський палаш тривалий час перебував у приватних колекціях. Серед можливих власників називають Богдана Хмельницького або заможного достойника з його оточення.

Для переяславської шаблі припускають іншого можливого власника — представника дрібнішої української шляхти. Ці припущення стосуються окремих предметів: висновок щодо одного з них не встановлює історію другого.

Як виглядає краківський палаш

Ця зброя має деталі різного часу: палаш датують серединою XVII століття, а ефес — другою половиною XVIII століття. Ефесом називають частину зброї, за яку її тримають, разом із захисними деталями біля руків’я.

Пізніше датування ефеса змінює спосіб читання предмета. Час виготовлення клинка й час появи його теперішнього руків’я — окремі питання.

Клинок, погруддя та зірка

Сталевий клинок широкий і помірно викривлений, без пера та елмані. Його бойовий кінець дволезовий, а вістря лежить на середній лінії клинка.

Біля п’яти клинка зображено погруддя гетьмана з булавою в правиці; там само збереглися залишки рамки й напису. У центральній частині помітні фрагменти золотої шестипроменевої зірки.

Напис і межі атрибуції

На лезі є напис «Szczo pod Zborowem Zbarażem, toby w naszey Sławi nie było utraty». Написи на краківському клинку пов’язують предмет із добою Національно-визвольної війни.

Погруддя, зірка та написи характеризують оздоблення зброї. Клеймо майстерні, якби його вдалося ідентифікувати, відповідало б на інше питання — про виробника, а не про кожного наступного власника.

Прапор, булава та виставка гетьманських речей

В Україні відбулася виставка козацьких реліквій із європейських музейних колекцій, присвячена гетьманським клейнодам і особистим речам Богдана Хмельницького. Прапор, булава й зброя мають різне призначення, тому для кожного предмета суттєва його власна історія походження.

Окремі віхи музейної історії краківської зброї та показу клейнодів утворюють таку послідовність:

1. У каталозі 1877 року краківську шаблю названо простою, пошкодженою іржею, із золотим погруддям Богдана Хмельницького.
2. 5 березня 2002 року в Національному музеї історії України в Києві відкрилася виставка гетьманських клейнодів.

Чим клейноди відрізняються від особистої зброї

Предмети, пов’язані з гетьманською владою, виконували різні ролі. Їх зручно розрізняти за призначенням:

• прапор — знак, навколо якого гуртується військо;
• булава — символ влади очільника;
• шабля — предмет озброєння.

Прапор представляє військо, булава позначає владні повноваження, а шабля є зброєю. Такий поділ пояснює роль речей; питання про власника кожної з них залишається окремим.

Що показала експозиція

Гетьманські клейноди й особисті речі привезли в Україну та представили разом уперше за 350 років. Виставка дала змогу побачити предмети з різних зібрань в одному просторі.

Збережена булава має сліди пошкоджень від бомбардувань 1944 року: її навершя потріскалося, а оздоблення руків’я зі слонової кістки було втрачено. Стан речі розповідає про її подальшу долю, тоді як атрибуція вимагає відомостей про раніших власників.

Що означає назва «шабля Хмельницького»

Ця назва охоплює щонайменше два предмети, і для кожного питання власності розв’язують окремо. Найвиразніші ознаки краківського палаша — погруддя на клинку та написи; версія про королівський подарунок стосується переяславської шаблі.

Для краєзнавчого пошуку почніть із назви музею та типу зброї: так легше зрозуміти, про який експонат ідеться. Історію інших гетьманських постатей, зокрема Івана Мазепи, також варто читати з увагою до походження речей, які з ними пов’язують.